Сергій Добржанський: “Свою енергійність я успадкував від дідуся”

Він став депутатом обласної ради у 23 роки. На той час в Україні молодшою від нього була лише одна депутатка – на Херсонщині. Сергій Добржанський увійшов до першої п’ятірки (під №4) кандидатів у депутати до облради від “Нашої України” і фактично став обличчям партії в крайовому парламенті.

– Сергію, той, хто стежив за діяльністю ваших однопартійців, бачив вас на всіх великих і малих заходах “Нашої України”. На період формування списків до місцевих рад у вас був уже солідний партійний досвід. І все ж, з якими думками ви прокинулись офіційно ставши депутатом облради?
– Я готувався до такої діяльності. Перш за все я мав намір обстоювати інтереси нашої молоді, захищати культурну спадщину краю. І перше і друге питання вивчав досконало, безпосередньо, ґрунтовно, тому, напевно, мене і запросили в комісію облради з питань сім’ї, молоді, освіти, науки і культури після року діяльності в облраді.
– Резонансними були ваші запити щодо припинення будівельних робіт на території пам’яток культури с. Василів та Малий Кучурів на Заставнівщині. Як сьогодні виглядає ця ситуація?
– Для Василева виділено з бюджету 200 тисяч гривень на проектні роботи. Перш за все – збереження Василівського храму. У Малому Кучурові припинено будівельні роботи на території пам’ятки національного значення (йдеться ще про Черняхівську добу). Щодо цього об’єкту, то до мене кілька разів підходив колега, депутат облради, аби “домовитись” про дану територію, на якій він запланував розбудувати розважальний комплекс. Та нам разом із колегами по фракції та журналістами вдалося наполягти на своєму.
Нашій комісії в облраді, яку очолює Ольга Киналь вдалося зрушити з місця археологічні розкопки довкола ще однієї унікальної пам’ятки – Лужанської церкви. Посприяв у цьому і голова облради Іван Шилепницький. Незабаром матимемо повну інформацію про культурну та археологічну цінність цієї споруди та довколишньої території.
– А яка ситуація сьогодні щодо пам’ятки національного значення – Хотинської фортеці. Кажуть, там захоплюють прилеглі території?
– Якраз там потрібно розбудовувати інфраструктуру, аби привабити туристів, бодай так, як облаштовано територію Кам’янець-Подільської фортеці. У Хотині поки що збудовано готель. Заплановано ресторан, музеї, мережу інших закладів, де міг би комфортно почуватися і набуватися будь-який турист.
– Сергію, ми дуже пишаємося своїм містом, бо є чим пишатися. Але майже всі вивіски на об’єктах соцкульпобуту не те що не органічні з архітектурою, а різко дисонують, та ще й всі зроблені на англо-латинський манір. А в Новоселицькому і Герцаївському районах часто немає україномовного відповідника. Це – якраз робота для вашої комісії.
– Українське законодавство гласить, що будь-яка назва закладу має бути написана обов’язково українською мовою. Той, хто цього не виконує, той порушує закон. Наша комісія обов’язково попрацює на цією проблемою.
– А як виглядає ваша робота з молоддю?
– Наша молодіжка (йдеться про молодіжку “НУ”, ред.) дуже часто є організатором чи співорганізатором спортивних заходів. Спільно із міністерством у справах сім’ї та молоді посприяли у обладнанні гуртожитку №1 Чернівецького національного університету, періодично влаштовуємо спортивні змагання у Новоселицькому та Кельменецькому районах.
Мій колега депутат міської ради Володимир Бешлей навіть виграв грант на допомогу в модернізації сільських спортивних майданчиків.
– Скажіть, а вас не намагаються використовувати у приватних інтересах?
– Були такі випадки, але я не терплю будь-якої кон’юнктури і перш за все в товаристві. Тому, зі мною такі речі не проходять.
– Але ж ви у політиці, як, кажуть, всяка політика вимагає і кон’юнктури.
– Я наслуханий і набачений різних ситуацій у так званому полі¬тичному бомонді, проте, я все ж таки за політику з людським обличчям.
У нашій фракції і в молодіжній організації намагаємося спільно обговорювати питання і спільно їх вирішувати. На скільки можу, намагаюся допомагати своїм колегам в політиці і молодим науковцям. Хтозна, може така допомога колись знадобиться і мені.
– Нинішнє скликання обласної ради переважно бізнесмени. Наукова і творча інтелігенція складає якийсь невеличкий відсоток. Чи не відчуваєте ви диспаритету сил при вирішенні питань на користь не лобійованих об’єктів і суб’єктів?
– Спочатку такий дисбаланс був очевидним. Нині ми навіть малою кількістю маємо вплив на рішення ради.
– Чи є у вас в молодіжній організації справжня команда. Скільки тих, на кого можна відверто покластися?
– Чотириста юнаків і дівчат. Маємо хорошу партійну інфраструктуру майже у всіх районах області.
– Чи допомагає вам лідер буковинських нашоукраїнців Володимир Куліш?
– Так, ми маємо дуже ділову і конструктивну співпрацю з головою ОДА Володимиром Кулішем і з його першим заступником Віктором Павлюком. Десь дев’яносто відсотків моїх пропозицій чи прохань вони вирішують позитивно. Сьогодні у області працює дуже прогресивна владна команда. Я був у багатьох інших областях, порівнював їх з нашою. Ми розвиваємося набагато ефективніше.
– Сергію, а якщо після виборів доведеться працювати в опозиції?
– Працюватимемо в опозиції. Я не буду шукати собі легкого шляху. Перебіжчиків не люблять. І я їх не поважаю. Ми будемо стояти на позиціях “Нашої України” і тільки.
– Які риси, на ваш погляд, ви успадкували від свого діда, відомого журналіста і громадського діяча Володимира Добржанського?
– Енергію. Він встигав все і всюди, був активним і в політиці, і в журналістиці, і в громадському житті. Мені теж вдається поєднувати роботу в університеті, обласній раді, керувати обласним осередком Центру Разумкова, молодіжною організацією “НУ”.
– Щоб ви хотіли побажати своїм ровесникам?
– Не бути пасивними. Ми не маємо опускати руки. Ми не можемо допустити іншого політичного курсу держави, повернення тоталітаризму, відступу від демократії, яку уособлює наш Президент Віктор Ющенко.
– Ви – чоловік і батько. Як реагує дружина Ірина на вашу постійну зайнятість?
– Уже змирилася. Тільки просить не відлучатися у справах більше, ніж на два тижні.
– Сергію, я вам дякую за розмову і бажаю успіхів.
Інтерв’ю вела
Віра КИТАЙГОРОДСЬКА

Скажіть свою думку