Тернополянин «взяв» Рейхстаг

Тернополянин «взяв» Рейхстаг
Та хто з українців не мріяв підписатись на ньому?
І хоча часи диктують інші правила і поняття таких бажань, але бажання бути у європейській спільноті все ж характерно для будь якого молодого українця. Позбутись комплексу меншовартості, навчитись жити у суспільстві де правлять закони, а не інтриги, де людина і її потреби стають домінантою для правлячих політиків, живе у кожному з нас.
Тернополянину Степану Барні, члену президії ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна», депутатові обласної ради пощастило. Він один представляв Західні землі України у складі нашої делегації, що тиждень ознайомлювалася із законотворчими процесами найпотужнішої європейської держави, яка вже пройшла шлях об’єднання нації. Чим зараз живе Німеччина після руйнації стіни між Сходом і Заходом?

— Звісно, найбільше нас цікавили молодіжні питання, адже нація має мати майбутнє. Для старіючої Європи, як і України народжуваність є такою ж проблемою. І зауважте, що це не залежить від економічного статку сім’ї, адже до 35 років домінантою у молодих людей є становлення на професійній ниві. Певно тому фінансування молодіжної політики є далеко не останньою справою для німецьких парламентарів. Наприклад, Молодіжний Союз Німеччини об’єднує у своєму складі понад 100 тисяч молодих людей. Ця організація має серйозні представництва у Рейхстазі, поважне фінансування від материнської організації, від партії «Християнсько-демократичного Союз» що його очолює діючий канцлер, понад 200 тис. євро на рік вони отримують від федеральногоміністерства сім’ї, молоді та людей похилого віку. Не сумніваюся, що у нас також багато політично свідомої молоді, але різниця в тому, що у Німеччині до громадської думки молоді прислуховуються.
— Тобі доводилося спостерігати за роботою сесій у їхніх землях. Що вразило тебе як людину, що має подібну практикою на Україні?
Політичні розбіжності опонентів залишаються на стадії підготовки власних засідань (чит. наших сесій) Якогось Ганса не цікавить до якої партії належить Степан, його цікавить компетентність цієї людини. Ось чому на кожному засіданні розглядають по 20-30 питань. А не витрачають час по 6 місяців для формування міськвиконкому. Також не готують по три місяці регламент, як у нашій обласній раді. Рівень політичної культури там є дуже високим. Чого ніяк при великому бажанні не скажеш про наших можновладців.
Дітям Порохівської школи не цікаво чому БЮТ не сприймає депутатів Нашої України, їх цікавить у якій школі вони навчатимуться. Благо людини — ціна наших політичних компромісів. Варто навчитися відповідати званню обранців народу.
Чесно кажучи, українці давно перестали ходити з відкритим ротом побачивши західну систему управління. В нас є свій шлях демократії про що зсвідчила позиція людей під час Помаранчевої революції. Інша справа — як підтримати той вогник у багатті творення, щоб самому не згоріти.
— Чи бачать німецькі колеги потенціал до ліпшого в української молоді?
— Так, звісно! Зокрема, вони часто висловлюють сподівання, що курс на Євроінтеграцію нашої молоді буде незмінним, незалежно від того, як складатиметься політична ситуація у державі.
— Що вони кажуть про останні політичні події в Україні?
— Якщо чесно, то вони сприймають призначення останнього прем’єра, як крок назад. Дуже часто цікавилися, а хто ж представляє справжню владу в державі? З висоти їхньої демократії в цьому розібратися важко.

— Розкажи про почуття українця, коли бачив написи людей на Рейхстазі?
Почуття неоднозначні: наші діди зуміли сконцентруватися, пережити лихо дійти і перемогти. Я подумки теж розписався на Рейхстазі. І оголосив свою війну всім тим, хто не розуміє, що Україна має бути вільною, заможною державою саме для українців. І хто їх не розуміє приходьте до нас. Тільки в наших силах виводити влюди наші таланти, побороти ігрові автомати, відбудувати школу, відновити реабілітаційний центр… Бо ми українці.

Скажіть свою думку