Календар
Жовтень 2006
| П |
В |
С |
Ч |
П |
С |
Н |
| « Вер |
|
Лис » |
| | 1 |
| 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |
| 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 |
| 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 |
| 30 | 31 |
|
|
Людмила Семенюк член ВГО «Наша Україна» у Львові, ділиться враженнями після навчального семінару за Програмою Українського Гельсинського інституту:
«Важливою для прес-секретарів була тема „Створення інформаційного приводу, який привабить увагу ЗМІ/медіа”, в якій Євген Глібовицький користуючись власним досвідом розповів, на що саме потрібно звертати увагу прес-секретарям при створенні інформаційного приводу та анонсу для ЗМІ.
Цікавою та інформативною була побудована в режимі інтерактивного спілкування між прес-секретарями та журналістами лекція журналіста „Львівської Газети” Оксани Форостини. Під керівництвом пані Оксани учасники семінару визначили основні завдання прес-служб та журналістів і знайшли „крапки перетину” інтересів мас-медіа та прес-секретарів.
Участь у семінарі взяли не лише журналісти та прес-секретарі з України, а й з сусідньої Білорусії. Команда прес-секретарів Всеукраїнської громадської організації „Наша Україна“ брала активну участь у обговореннях, іграх та тренінгах. Особливо важливим моментом у розвитку співпраці стала нарада прес-секретарів ВГО, де обговорювались проблеми та перспективи розвитку інформ-ресурсу ВГО. Також були окреслені можливості співпраці із друкованими та електронними ЗМІ Тернополя, Львова, Луцька. Ми отримали важливі консультації Євгена Глібовицького, щодо роботи PR підрозділів ВГО.
Євген Глібовицький – екс-журналіст 5-го Каналу, віце-президент фонду медіа-ініціатив, очолював відділ зв’язків з громадськістю, був промоушн-директором Першого національного каналу України, працював кореспондентом і ведучим новин на телеканалі „Студія 1+1”, а також в газетах „Київські Відомості”, „Поступ”, директором програм та новин „Радіо Люкс”, „Радіо Київські Відомості”, „Радіо Лідер” та кореспондентом радіо „Ехо Москви”, газет „Дзеркало Тижня”, „ПіК”, „Львівська Газета”. Євген Глібовицький був залучений як експерт до низки дослідницьких проектів в царині медіа, що проводилися Інститутом стратегічних досліджень, Центром ім. Разумкова, Центром відкритого суспільства, Фондом Фрідріха Еберта в Україні.
Фонд ім. Фрідріха Еберта – німецька неприбуткова громадська організація, метою діяльності якої є сприяння процесам демократизації та розвитку громадянського суспільства.Фонд ім. Фрідріха Еберта був заснований у Берліні в 1925 році першим демократично обраним Президентом тодішньої Веймарської Республіки, соціал-демократом Фрідріхом Ебертом.У 1933 році діяльність Фонду була заборонена націонал-соціалістами. Лише в 1947 році Фонд ім. Фрідріха Еберта відновив свою роботу.
Фонд здійснює дослідницькі проекти з питань соціальної історії, економічної політики, трудових і соціальних відносин, організовує просвітницькі заходи — конференції, семінари, „круглі столи”. Бібліотека Фонду ім. Фрідріха Еберта налічує більше 650 000 томів, а в архіві Фонду – найбільше зібрання документів з історії європейського робітничого руху.
Нині Фонд ім. Фрідріха Еберта працює більше ніж у ста країнах світу. У кожній окремій державі Фонд ім. Фрідріха Еберта визначає пріоритетні завдання своєї діяльності у співпраці з місцевими партнерськими організаціями.
Будучи некомерційною установою, Фонд ім. Фрідріха Еберта поділяє цінності демократії та соціальної справедливості. Тож ми виражаємо свою щиру подяку та надіємось на подальшу співпрацю.»
Фонд ім. Фрідріха Еберта – німецька неприбуткова громадська організація, метою діяльності якої є сприяння процесам демократизації та розвитку громадянського суспільства.
Фонд ім. Фрідріха Еберта був заснований у Берліні в 1925 році першим демократично обраним Президентом тодішньої Веймарської Республіки, соціал-демократом Фрідріхом Ебертом.
Семінар мав досить насичену програму, що передбачала безліч лекцій та тренінгів. Основними темами були: «Потреби публічності НДО в країні застиглої трансформації», «Яким чином взаємодіяти з пресою», «Створення інформаційного приводу, який привабить увагу ЗМІ», «Тренди глобального медійного ринку та їхні українські прояви», «Використання мережі Інтернет у зовнішніх комунікаціях» та ін.
Розпочав роботу семінару керівник представництва Фонду Фрідріха Еберта в Україні Стефан Хробот з розповіді про даний проект, який розрахований як на професійних журналістів, так і на прес-секретарів недержавних організацій.
Модератор семінару, відомий журналіст та експерт Євген Глібовицький, ознайомив присутніх з потребами публічності НДО в країні застиглої трансформації, нагадав присутнім про різницю між ЗМІ та мас-медіа. ЗМІ в сучасному суспільстві не мають зворотнього зв’язку із „споживачами” своєї інформативної продукції. А мас-медіа, за словами пана Глібовицького, склавши мапу аудиторії, отримують реальну картину потреб та інтересів читачів чи глядачів, і відповідно знають пріоритети аудиторій.
Євген Глібовицький – екс-журналіст 5-го Каналу, віце-президент фонду медіа-ініціатив, очолював відділ зв’язків з громадськістю, був промоушн-директором Першого національного каналу України, працював кореспондентом і ведучим новин на телеканалі „Студія 1+1”, а також в газетах „Київські Відомості”, „Поступ”, директором програм та новин „Радіо Люкс”, „Радіо Київські Відомості”, „Радіо Лідер” та кореспондентом радіо „Ехо Москви”, газет „Дзеркало Тижня”, „ПіК”, „Львівська Газета”. Євген Глібовицький був залучений як експерт до низки дослідницьких проектів в царині медіа, що проводилися Інститутом стратегічних досліджень, Центром ім. Разумкова, Центром відкритого суспільства, Фондом Фрідріха Еберта в Україні.
 Заохочувальні призи учасникам «Козацьких забав 2006 р.» вручив член Президії ВМГО «Молодіжний союз Наша Україна» Степан Барна.
Традиційний щорічний захід був організований Управлінням освіти міської ради та ценром дитячої творчості.
Веселилися козачата на свято Покрови. У Тернопільському гідропарку зібралися юні учасники із усіх міських шкіл. Коші змагалися у 9 видах козацьких єдиноборств, доводячи свою кмітливість, винахідливість, витривалість та почуття дружби.
«Дітям подобається крокувати в однострої», — каже заступник директора з виховної роботи ЗОШ №4 Оксана Бритнева, — «Вони зовсім по іншому почуваються, виводячи стройову «Гей співають козаки».
Проблема достатньо глибока. Свого часу ВМГО "Молодіжний Союз Наша Україна" скликала з даного питання круглий стіл, на якому вимагала в якнайшвидший строк демонтувати ігрові автомати з усіх громадських місць та повністю припинити подальше використання земель комунальної власності територіальної громади міста Тернополя для установки ігрових автоматів.
Наразі "нашоукраїнцями" зібрано понад 2000 підписів за демонтаж та вже підготовлено проект, який було направлено до міської ради, наступного змісту: "Про припинення подальшого використання земель комунальної власності територіальної громади міста Тернополя для установки пересувних малих архітектурних форм для здійснення діяльності з проведення азартних ігор".
Перший пішов!
В самому центрі міста сьогодні, 5 жовтня, на вулиці Сагайдачного демонтовано перший гральний автомат. Демонтаж відбувся силами підприємства, яке його експлуатувало. Такий відчайдушний крок власники ігрового автомату зробили після розмови з міським головою, де Роман Заставний попросив підприємців самостійно демонтувати свої гральні автомати з вулиць міста, не очікуючи, коли це зроблять примусово. Сподіватимемося, що й інші власники ігрових автоматів позабирають своє майно з вулиць міста. Хоча я думаю, що в подальшій боротьбі з ігровим бізнесом особистою розмовою з мером міста не обійдеться.
Нещодавно засідала тимчасова комісія із питаннь ігрових автоматів, де головував заступник міського голови В. Дідич. На наріді постало питання про демонтаж 45 ігрових автоматів, оскільки стало відомо, що встановлені вони не зовсім законно. Члени комісії заявили, що ця проблема протягом тижня буде винесена на виконком та сесію міської ради. Член Президії ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна» С. Барна на зустрічі наголосив, що незаконно встановлених ігрових автоматів набагато більше, і що демонтаж їх слід провестиу найкоротшимй термін, оскільки ігровий бізнес, що явно виходить за рамки закону, згубно діє на молодь у Тернополі, що зазнав слави студентського міста.
Довідка. Згідно з законом про ігровий бізнес, ігрові автомати мають знаходитися в закритому приміщенні. В Тернополі основна їх кількість розташована в місцях великого скупчення людей, крім того, неподалік від шкіл. Це є своєрідною провокацією азарту в людей. У Тернополі їхня кількість прирівнюється до Лас-Вегаса. 1 ігровий автомат припадає на 2,5 тис. тернополян.
Тернополянин «взяв» Рейхстаг
Та хто з українців не мріяв підписатись на ньому?
І хоча часи диктують інші правила і поняття таких бажань, але бажання бути у європейській спільноті все ж характерно для будь якого молодого українця. Позбутись комплексу меншовартості, навчитись жити у суспільстві де правлять закони, а не інтриги, де людина і її потреби стають домінантою для правлячих політиків, живе у кожному з нас.
Тернополянину Степану Барні, члену президії ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна», депутатові обласної ради пощастило. Він один представляв Західні землі України у складі нашої делегації, що тиждень ознайомлювалася із законотворчими процесами найпотужнішої європейської держави, яка вже пройшла шлях об’єднання нації. Чим зараз живе Німеччина після руйнації стіни між Сходом і Заходом?
Прочитати повністю »
|
|
