9 березня о 19:00 год. на площі біля пам’ятника Тарасу Шевченку Львівська Міська Організація ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна» проводити акцію в стилі Land-art «ЗГАДАЙ – СЬОГОДНІ. ПАМ’ЯТАЙ – ЗАВЖДИ. НЕ ЗАБУДЬ – НІКОЛИ.» з нагоди вшанування пам’яті Дня нородження Батька Нації.
ВСІМ! ВСІМ! ВСІМ! Для кого Тарас Шевченко не просто обличчя на стогривневій банкноті, не просто гранітний чи бронзовий монемент!
УКРАЇНА ЖИВЕ, ПОКИ ЖИВЕ ПАМ’ЯТЬ ПРО ТИХ ХТО НЕЮ МАРИВ!
В межах акції ЛМО ВМГО «Молодіжний Союз Наша Україна» протягом дня організовує звучання української музики з гучномовців на Проспекті Свободи. Крім того, із 8:30 до 14:00 будуть роздаватись кобзарики і флаєри на вечірню акцію о 19:00.
В місті Миколаїв Львівської області 25 лютого відбулись відкриті обласні та відбіркові змагання на молодіжний чемпіонат України (літні молодіжні ігри) зі спортивного бального танцю.
В змаганнях прийняли участь кращі спортивні пари зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Рівного, Вінниці, Коломиї, Стрия та інших міст України. Більше 170 пар представляли свою майстерність на цьому престижному турнірі, в 10 вікових категоріях. Дві пари у віковій категорії «молодь» були відібрані до участі у літніх молодіжних іграх, що відбуваються один раз на 4 роки у Києві.
Організатори та учасники змагань щиро вдячні добро чинникам, що внесли посильну фінансову допомогу і підтримали важливий спортивний захід. Це, зокрема, Молодіжний Союз Наша Україна, який серйозно посприяв у проведенні змагань, оформленні залу, придбанні нагород.
У суботу, 4 лютого, біля каплиці-пантеону Михайлу Вербицькому у селі Млини (Польща) відбувся молебень з нагоди 191-річчя від Дня народження видатного композитора, за участю «Молодіжного Союзу Наша Україна». Біля каплиці-пантеону помолитися зібралося більше сотні людей. Прийшли мешканці Млинів, серед яких – єдина українка, що живе у цьому селі, прибули етнічні українці, що мешкають у Польщі, та громадяни України.
З нагоди 56-річчя від дня загибелі генерала Чупринки 5 березня, у селі Білогорща Молодіжний Союз Наша Україна спільно з голової облдержадміністрації Петро Олійник та іншими високопосадовцями й громадськими діячами поклали квіти до пам’ятника Роману Шухевичу. На визначному місці відправили панахиду.
На урочистому віче, яке відбулося згодом, Член президії ЛОО ВМГО «Молодіжного Союзу Наша Україна» і голова комісії молоді і спорту ради ЛОО «НСНУ» Микола Величкович звернувся до ветеранів УПА і сказав: «Шановні ветерани, сьогодні прапор національно-визвольних змагань з Ваших рук приймає нове покоління. Це покоління, яке пройшло Майдан. Ваша справа в надійних руках послідовників — це молоді люди, об’єднані в коаліції «Нашої України».
Петро Олійник назвав Романа Шухевича символом героїчної боротьби та нескореності українського духу. На думку керівника області, талановитий політик Роман Шухевич зумів поєднати принциповість з дипломатичною гнучкістю, творчу думку з реалізмом, що забезпечило йому авторитет та повагу як серед УПА, так і серед політичних опонентів.
Голова ОДА запевнив, що нова влада визнає свій борг перед упівцями. На рівні Верховної Ради України точиться боротьба за визнання воюючою стороною ветеранів та героїв національно-визвольних змагань. Та вже сьогодні Президент України демонструє свою повагою до національних героїв врученням найвищих державних нагород. Зокрема, нещодавно відбулось вручення ордену княгині Ольги ІІІ ступеня сестрі Степана Бандери - Оксані Андріївні, члену Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих; вручення ордену „За заслуги” ІІІ ступеня Негварові Івановичу Губенкові, членові того ж товариства та ін.
Близько тисячі осіб, серед яких і переселенці з польського села Павлокома, приїхали у суботу, 4 березня, у цю місцевість, аби вшанувати пам’ять українців, які загинули тут від рук поляків. 1-3 березня 1945 року тут закатували 366 українців, в тому числі немовлята. Лише деяким вдалося втекти: врятувалося 36 жінок з дітьми і кілька чоловіків. Тепер на цьому місці є три братські могили. На центральній викарбувано імена тих, хто загинув за ці три дні.
«Людей зганяли до церкви, аби розстріляти, відпускали лише тих, хто виявлявся поляком, – розповів мешканець села Діонізій Радонь. – Моя мама була полькою, тому я і вижив. Та це була страшна трагедія, просто не до описання. Все можна забути, але не це. Двадцять років я прибираю цвинтар, на якому поховані закатовані тоді українці. Через це мені часто докучали мешканці Павлокоми, які є поляками. Спалили стодолу, побили мене. Раніше вони не хотіли, аби тут збудували пам’ятники загиблим, однак тепер уже нічого не кажуть».
Родина Любові Сапруки, яка приїхала разом з іншими переселенцями подивитися на батьківщину батьків, врятувалася лише тому, що коли оголосили облаву, була біля церкви і довідалась про це. Відтак, батько, мати і двоє дітей врятувались лише тому, що встигли заховатися у криївку, яка була викопана заздалегідь.
В ексклюзивному коментарі газеті «Молодіжний Союз» очевидиць подій у Павлокомі Михайло Федак розповів, що лише за останні два роки ставлення місцевих польських селян змінилося на краще. До того, поляки неохоче сприймали українців, які приїжджали вшановувати пам’ять трагедії у Павлокомі. Що ж до пам’ятника, перед яким зараз схиляються українці, вшановуючи симлов трагедії цього регіону, то він мав виглядати по-іншому. «Попередній проект пам’ятника жертвам Павлокоми дещо відрізнявся від того, що втановлений тепер. Це мала бути постать жінки з дитиною та переломлений хрест як симлов нещадно розстріляних українців та зруйнованої церкви, але поляки не дали дозволу на реалізацію такого пам’ятного знаку», – розповів Михайло Федак, якому з братом вдалося вижити весною 1945 року.
У травні цього року до Павлокоми повинні прибути Президенти України та Польщі і спільно відкрити пантеон над могилами українців.
Активну участь у поїздці прийняли члени Молодіжного Союзу Наша Україна зі Львова.
