|
|
 В місті Миколаїв Львівської області 25 лютого відбулись відкриті обласні та відбіркові змагання на молодіжний чемпіонат України (літні молодіжні ігри) зі спортивного бального танцю.
В змаганнях прийняли участь кращі спортивні пари зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська, Рівного, Вінниці, Коломиї, Стрия та інших міст України. Більше 170 пар представляли свою майстерність на цьому престижному турнірі, в 10 вікових категоріях. Дві пари у віковій категорії «молодь» були відібрані до участі у літніх молодіжних іграх, що відбуваються один раз на 4 роки у Києві.
Організатори та учасники змагань щиро вдячні добро чинникам, що внесли посильну фінансову допомогу і підтримали важливий спортивний захід. Це, зокрема, Молодіжний Союз Наша Україна, який серйозно посприяв у проведенні змагань, оформленні залу, придбанні нагород.
   У суботу, 4 лютого, біля каплиці-пантеону Михайлу Вербицькому у селі Млини (Польща) відбувся молебень з нагоди 191-річчя від Дня народження видатного композитора, за участю «Молодіжного Союзу Наша Україна». Біля каплиці-пантеону помолитися зібралося більше сотні людей. Прийшли мешканці Млинів, серед яких – єдина українка, що живе у цьому селі, прибули етнічні українці, що мешкають у Польщі, та громадяни України.
 З нагоди 56-річчя від дня загибелі генерала Чупринки 5 березня, у селі Білогорща Молодіжний Союз Наша Україна спільно з голової облдержадміністрації Петро Олійник та іншими високопосадовцями й громадськими діячами поклали квіти до пам’ятника Роману Шухевичу. На визначному місці відправили панахиду.
На урочистому віче, яке відбулося згодом, Член президії ЛОО ВМГО «Молодіжного Союзу Наша Україна» і голова комісії молоді і спорту ради ЛОО «НСНУ» Микола Величкович звернувся до ветеранів УПА і сказав: «Шановні ветерани, сьогодні прапор національно-визвольних змагань з Ваших рук приймає нове покоління. Це покоління, яке пройшло Майдан. Ваша справа в надійних руках послідовників — це молоді люди, об’єднані в коаліції «Нашої України».
Петро Олійник назвав Романа Шухевича символом героїчної боротьби та нескореності українського духу. На думку керівника області, талановитий політик Роман Шухевич зумів поєднати принциповість з дипломатичною гнучкістю, творчу думку з реалізмом, що забезпечило йому авторитет та повагу як серед УПА, так і серед політичних опонентів.
Голова ОДА запевнив, що нова влада визнає свій борг перед упівцями. На рівні Верховної Ради України точиться боротьба за визнання воюючою стороною ветеранів та героїв національно-визвольних змагань. Та вже сьогодні Президент України демонструє свою повагою до національних героїв врученням найвищих державних нагород. Зокрема, нещодавно відбулось вручення ордену княгині Ольги ІІІ ступеня сестрі Степана Бандери - Оксані Андріївні, члену Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих; вручення ордену „За заслуги” ІІІ ступеня Негварові Івановичу Губенкові, членові того ж товариства та ін.
 Близько тисячі осіб, серед яких і переселенці з польського села Павлокома, приїхали у суботу, 4 березня, у цю місцевість, аби вшанувати пам’ять українців, які загинули тут від рук поляків. 1-3 березня 1945 року тут закатували 366 українців, в тому числі немовлята. Лише деяким вдалося втекти: врятувалося 36 жінок з дітьми і кілька чоловіків. Тепер на цьому місці є три братські могили. На центральній викарбувано імена тих, хто загинув за ці три дні.
«Людей зганяли до церкви, аби розстріляти, відпускали лише тих, хто виявлявся поляком, – розповів мешканець села Діонізій Радонь. – Моя мама була полькою, тому я і вижив. Та це була страшна трагедія, просто не до описання. Все можна забути, але не це. Двадцять років я прибираю цвинтар, на якому поховані закатовані тоді українці. Через це мені часто докучали мешканці Павлокоми, які є поляками. Спалили стодолу, побили мене. Раніше вони не хотіли, аби тут збудували пам’ятники загиблим, однак тепер уже нічого не кажуть».
Родина Любові Сапруки, яка приїхала разом з іншими переселенцями подивитися на батьківщину батьків, врятувалася лише тому, що коли оголосили облаву, була біля церкви і довідалась про це. Відтак, батько, мати і двоє дітей врятувались лише тому, що встигли заховатися у криївку, яка була викопана заздалегідь.
В ексклюзивному коментарі газеті «Молодіжний Союз» очевидиць подій у Павлокомі Михайло Федак розповів, що лише за останні два роки ставлення місцевих польських селян змінилося на краще. До того, поляки неохоче сприймали українців, які приїжджали вшановувати пам’ять трагедії у Павлокомі. Що ж до пам’ятника, перед яким зараз схиляються українці, вшановуючи симлов трагедії цього регіону, то він мав виглядати по-іншому. «Попередній проект пам’ятника жертвам Павлокоми дещо відрізнявся від того, що втановлений тепер. Це мала бути постать жінки з дитиною та переломлений хрест як симлов нещадно розстріляних українців та зруйнованої церкви, але поляки не дали дозволу на реалізацію такого пам’ятного знаку», – розповів Михайло Федак, якому з братом вдалося вижити весною 1945 року.
У травні цього року до Павлокоми повинні прибути Президенти України та Польщі і спільно відкрити пантеон над могилами українців.
Активну участь у поїздці прийняли члени Молодіжного Союзу Наша Україна зі Львова.
|
|
